Живи!

Щодня життя й життєві труднощі поглинають нас. Ми скаржимось на погану погоду, жахливе самопочуття, настрій, роботу без відпусток, безсоння, сварки з рідними, зневіру, високі ціни, молоко, що збігло. Якщо брати до уваги це все, можна зійти з розуму або, як мінімум, впасти в глибоку депресію. І лише кожному з нас вибирати зважати на труднощі чи ні.

   Підняти голову вверх і сказати собі : “ Агов, там, всередині, я ж найсильніший в світі. На зло ворогам я зможу!” І усміхнутись світу на всі 32.

   Щодня ми наділені незліченними багатствами. Перше й найголовніше - ми живемо. Замисліться над цим! Наші ноги м’яко торкаються землі, ми можемо бігати й стрибати, а Земля все одно повертає нас до себе.

   По-друге, саме для кожного з нас світить сонце і падають зливи з грозами. Не думайте, що це відбувається для когось іншого, ні, це саме для тебе.

  По-третє, по-п’яте й по-двадцяте, Земля робить для нас безліч див, якими вам потрібно лише насолоджуватись. Навіть землетруси і вулкани, що не руйнують нас болить нас стійкішими й сильнішими до бід і нещасть.

  Ми можемо робити все, що заманеться. Це, ніби в комп’ютерній грі, спробувати зайти на іншу територію, перескочити бар’єр, здобути більше балів і сили. В цьому житті нам відкриті всі шляхи. І всі вони - безцінний досвід для нас.

   А ще, життя повне протиріч. Здавалось, як казала Леся Українка, треба “крізь сльози сміятись”, а водночас не можна ховати своє справжнє обличчя за маскою гарного настрою. Треба завжди допомагати тим, хто поряд, але й не дозволяти користуватись собою.

Найголовніше у всьому житті - жити, жити кожним днем і кожною хвилиною, бо нам не так багато відміряно, аби марнувати дорогоцінний час.

І знаєте що? Краще, аби після кожного прожитого дня у вас було безсоння і вас розривало від спогадів та відчуттів, аніж ви мирно засинали з думками про наступний день.