Якщо коротко – тонізуюче! Якщо ширше, то все залежить від пережитого попереднього досвіду. Якщо був успіх, то відчуватиметься певне збудження, бажання показати свої знання. Якщо ж не було попереднього успіху, відчуватиметься ще й страх невдачі, тривожність.
А які позитивні сторони перевірок учнів?
Звичайно, є! Якщо все проходить чесно (а діти дуже чутливі до несправедливості!), то перевірка знань і загартовує , і додає впевненості своїх інтелектуальних здібностях, а це веде в свою чергу до підвищення власної самооцінки.
Щодо самооцінки : траплялися випадки, коли учні, що вчились сумлінно, не отримували бажаних результатів і переставали у себе вірити та наполегливо працювати. Як зберегти рівновагу та не надто перейматись через поразки?
Я повторюсь – у дітей дуже розвинене почуття справедливості. Тож, коли вона відсутня, діти певним чином реагують: хтось бунтує, скаржиться, хтось на півдорозі зупиняється. Важливо учням дати відповідь на запитання «Яка у мене мета у школі?» і «Для чого це мені?». Метою навчання в школі – є отримання знань і вмінь чи оцінювання цих знань/вмінь. Маємо розуміти, що поразки, помилки – це невід’ємна частина шляху до мети. На помилках та невдачах потрібно вчитися та шукати нові шляхи. Невдачі бувають у кожного і лише від нас залежить чи зупинить це нас на шляху до досягнення результату. Тому пам’ятаймо, що всі помиляються: і вчителі, і учні, і батьки, якими б ідеальними вони не здавалися нам. Але це не означає поразку у житті, тому повертайся до навчання та роби все можливе, для того, щоб досягти своєї мети!
Та це буває не так легко, для когось шкільні навантаження - цілком посильні, однак часто буває якраз навпаки. Що відбувається з психологічним станом учня, коли матеріал не засвоюється, і що йому робити?
Шкільні навантаження цілком посильні всім учням, якщо вдома вони відчувають любов і підтримку близьких; якщо в школі вчитель вчасно це помітить і підтримає невстигаючого, доступно пояснить матеріал, заохотить; якщо однокласники в свою чергу виявлять турботу, а не будуть ігнорувати чи пригноблювати.
Щоб уявити, що відбувається у душі такого учня – пригадайте, як виглядає біг спринтерів і уявіть, як себе почуває, той хто добіг останнім. Відмінністю між спринтером і учнем, якому не посильні, як ви кажете, навантаження – те, що спринтер тренується вдруге вийти на біг, а учень може зійти з дистанції назавжди через невпевненість у собі, страхи, відчуття своєї непотрібності та неприязні з боку інших, душевний біль.
Такому учню я б рекомендувала поділитись своїми переживаннями з людиною, якій довіряє, попросити допомоги (в батьків, класного керівника, шкільного психолога, друга).
А що ще можуть зробити батьки, аби їхні діти почували себе комфортно, як просто на уроках так і на контрольних?
Підтримувати, підбадьорювати,допомагати у підготовці до уроку, запевнити, що «що б не сталося, якою б не була оцінка, ми тебе любимо і будемо любити!». Не завадить і «тримати кулаки» )), ну, й звісно - молитися за успіх!
Як бачимо, в сучасному світі оцінка часто є мірилом знань, тому діти не надто стараються. Тож як батькам пояснити своїм чадам, що працювати потрібно заради знань, а не балів?
В ідеалі, ті предмети, які будуть цікаво і доступно викладені – учні мали б без проблем засвоїти. Проте, батькам варто знати, що є ще й така особливість дитини як схильність до засвоєння окремих знань. Тому одним легшими видаються фізико-математичні науки, іншим – гуманітарні – вивчення мов, історії і т.д.
А ще я б навела декілька прикладів з життя відомих особистостей світу, знання яких оцінювали не високо, проте ці люди стали відомими завдяки саме своїм знанням і вмінням: Альберт Енштейн, Уінстон Черчіль, Річард Бренсон, Білл Гейтс.
Люди прагнуть якості виготовлення товарів, якості обслуговування і їм байдуже, хто і як вчився.
Щойно минули зимові канікули. Школярі відпочили і почали новий семестр. Однак багато хто ще психологічно не готовий до навчання. Як втягнутися в ритм школи без шкоди для свого здоров'я?
Ну, звичайно, організму учня потрібна певна адаптація до нових-старих умов. Мине тиждень, і учень пристосується до того темпу, який задає школа. Важливо пам’ятати, що пів дороги вже пройдено, то ж у вас є ще час, щоб підготуватись до кінцевої перевірки знань отриманих за рік. Не відкладайте на сьогодні, те, що можна зробити вже! ))
І на закінчення, що б Ви побажали сучасним школярам?
Я в захопленні від сучасних школярів і сучасних дітей взагалі. РОЗУМНІ, ДОТЕПНІ, СМІЛИВІ, ДОБРІ, з ВИСОКИМ ПОЧУТТЯМ СПРАВЕДИВОСТІ.
Бажаю їм відшукати своє покликання у житті і отримати підтримку від батьків!
Фото 1,2,3 : з мережі Інтернет
Фото 1,2,3 : з мережі Інтернет
