пʼятницю, 5 лютого 2016 р.

МАМО, У МЕНЕ ДВІЙКА!


Сучасні школярі часто не замислюються над важливістю навчання, однак їхні будні, як ніколи, повні всіляких зрізів, контрольних та інших серйозних робіт. Їх результати впливають не лише на самооцінку дитини та ставлення до навчання, а в старших класах і на вступ у ВНЗ. Тож як, незважаючи на такі стреси, залишатись собою і зберігати внутрішню рівновагу, ми запитали психолога Наталію Федорук.



  На фото Наталія Федорук ( фото з її особистого архіву)

Скажіть, будь ласка, як контрольні роботи, зрізи, ЗНО, тестування впливають на психологічний стан учня?
Якщо коротко – тонізуюче! Якщо ширше, то все залежить від пережитого попереднього досвіду. Якщо був успіх, то відчуватиметься певне збудження, бажання показати свої знання. Якщо ж не було попереднього успіху, відчуватиметься ще й страх невдачі, тривожність.
А які позитивні сторони перевірок учнів? 
Звичайно, є! Якщо все проходить чесно (а діти дуже чутливі до несправедливості!), то перевірка знань і загартовує , і додає впевненості своїх інтелектуальних здібностях, а це веде в свою чергу до підвищення власної самооцінки.
Щодо самооцінки : траплялися випадки, коли учні, що вчились сумлінно, не отримували бажаних результатів і переставали у себе вірити та наполегливо працювати. Як зберегти рівновагу та не надто перейматись через поразки?
Я повторюсь – у дітей дуже розвинене почуття справедливості. Тож, коли вона відсутня, діти певним чином реагують: хтось бунтує, скаржиться, хтось на півдорозі зупиняється. Важливо учням дати відповідь на запитання «Яка у мене мета у школі?» і «Для чого це мені?». Метою навчання в школі – є отримання знань і вмінь чи оцінювання цих знань/вмінь. Маємо розуміти, що поразки, помилки – це невід’ємна частина шляху до мети. На помилках та невдачах потрібно вчитися та шукати нові шляхи. Невдачі бувають у кожного і лише від нас залежить чи зупинить це  нас на шляху до досягнення результату. Тому пам’ятаймо, що всі помиляються: і вчителі, і учні, і батьки, якими б ідеальними вони не здавалися нам. Але це не означає поразку у житті, тому повертайся до навчання та роби все можливе,  для того, щоб досягти своєї мети!
Та це буває не так легко, для когось шкільні навантаження - цілком посильні, однак часто буває якраз навпаки. Що відбувається з психологічним станом учня, коли матеріал не засвоюється, і що йому робити?

                     

Шкільні навантаження цілком посильні всім учням, якщо вдома вони відчувають любов і підтримку близьких; якщо в школі вчитель вчасно це помітить і підтримає невстигаючого, доступно пояснить матеріал, заохотить; якщо однокласники в свою чергу виявлять турботу, а не будуть ігнорувати чи пригноблювати.
Щоб уявити, що відбувається у душі такого учня – пригадайте, як виглядає біг спринтерів і уявіть, як себе почуває, той хто добіг останнім. Відмінністю між спринтером і учнем, якому не посильні, як ви кажете, навантаження – те, що спринтер тренується вдруге вийти на біг, а учень може зійти з дистанції назавжди через невпевненість у собі, страхи, відчуття своєї непотрібності та неприязні з боку інших, душевний біль.
Такому учню я б рекомендувала поділитись своїми переживаннями з людиною, якій довіряє, попросити допомоги (в батьків, класного керівника, шкільного психолога, друга).
А що ще можуть зробити батьки, аби їхні діти почували себе комфортно, як просто на уроках так і на контрольних?
Підтримувати, підбадьорювати,допомагати у підготовці до уроку, запевнити, що «що б не сталося, якою б не була оцінка, ми тебе любимо і будемо любити!». Не завадить і «тримати кулаки» )), ну, й звісно -  молитися за успіх!
Як бачимо, в сучасному світі оцінка часто є мірилом знань, тому діти не надто стараються. Тож як батькам пояснити своїм чадам, що працювати потрібно заради знань, а не балів?
В ідеалі, ті предмети, які будуть цікаво і доступно викладені – учні мали б без проблем засвоїти. Проте, батькам варто знати, що є ще й така особливість дитини як схильність до засвоєння окремих знань. Тому одним легшими видаються фізико-математичні науки, іншим – гуманітарні – вивчення мов, історії і т.д.
А ще я б навела декілька прикладів з життя відомих особистостей світу, знання яких оцінювали не високо, проте ці люди стали відомими завдяки саме своїм знанням і вмінням: Альберт Енштейн, Уінстон Черчіль, Річард Бренсон, Білл Гейтс.
Люди прагнуть якості виготовлення товарів, якості обслуговування і їм байдуже, хто і як вчився.
Щойно минули зимові канікули. Школярі відпочили і почали новий семестр. Однак багато хто ще психологічно не готовий до навчання. Як втягнутися в ритм школи без шкоди для свого здоров'я?


Ну, звичайно, організму учня потрібна певна адаптація до нових-старих умов. Мине тиждень, і учень пристосується до того темпу, який задає школа. Важливо пам’ятати, що пів дороги вже пройдено, то ж у вас є ще час, щоб підготуватись до кінцевої перевірки знань отриманих за рік. Не відкладайте на сьогодні, те, що можна зробити вже! ))
І на закінчення, що б Ви побажали сучасним школярам?
Я в захопленні від сучасних школярів і сучасних дітей взагалі. РОЗУМНІ, ДОТЕПНІ, СМІЛИВІ, ДОБРІ, з ВИСОКИМ ПОЧУТТЯМ СПРАВЕДИВОСТІ.
Бажаю їм відшукати своє покликання у житті і отримати підтримку від батьків!

Фото 1,2,3 : з мережі Інтернет