вівторок, 26 січня 2016 р.

Підняти вітрила! Прямо по курсу доросле життя!


 Кожна дитина мріє стати дорослою. Її бажання починаються словами “ а я коли виросту…”. Можливо,приклад батьків надихає дитину, вона бачить безліч можливостей, які доступні лише дорослим. Проте, коли приходить розуміння складності і жорстокості світу, дитина хоче залишатись дитиною. Час спинити неможливо, але можна в будь-якому віці почуватися комфортно.

   Однак дитина стає дорослою не одразу. Перехідною стадією між дитинством і дорослим життям є підлітковий період. Для молодої людини це ніби можливість яскравіше проявити себе, заявити про себе всім, адже ти - ПІДЛІТОК. Натомість для батьків - досить складний період, коли варто задуматись, чи розуміють вони свою дитину, варто пропустити щось крізь пальці і згадати себе у віці власної доньки чи сина. А водночас, це час щоб, як дітям, так і батькам, пишатися новим досвідом, іноді не зовсім приємним, але новим, незнаним досі, досвідом.

       Для початку трохи історії : підлітки не завжди були підлітками. Колись ніхто не задумувався назвати їх окремою групою чи хоча б віковою категорією. Тому молодь Америки продовжувала навчатися у середніх школах, а згодом працювати на рівні з дорослими. Однак, перше покоління так званих тінейджерів поступово формувало власну культуру і нарешті дійшло до своєї мети.

   Доктор Леслі Гогман, оглядач одного американського журналу, колись порадив батькам “робити своїм дітям щеплення від вірусу підліткової культури”.

   Ймовірно, це тому що підлітки започатковують нові стилі музики, фасони одягу, види танцю і хобі, дивуючи чи навіть лякаючи бабусів та дідусів. Вони спілкуються своєю чудернадською мовою, мають особливі місця для зустрічей, іноді спроможні на відчайдушні вчинки. Ці молоді люди можуть нашкодити комусь, ба більше - втекти з дому. Однак це зовсім не свідчить про їх озлобленість чи жорстокість, таким чином підлітки звертають на себе увагу, відкрито показують, що вони особливі і їх не варто з кимось плутати.

  Спитаємо підлітків, що відчувають вони самі і як ставляться до свого статусу.
  Софія розповідає : “Для мене цей час відкриває безліч можливостей. Я знайшла себе та дізналась чимало нового. Підлітковий вік - це класно, адже можна не думати про важкі рішення, які ми змушені будемо приймати згодом”
  Оксана висловлюється так : “Зазвичай у мене бувають проблеми з батьками або з родичами, це найбільше дратує. Але якщо говорити про дружбу або навіть стосунки,то це перші враження і перша цінність. Я не хочу марнувати цей час, тому стараюсь жити теперішнім і цінувати те, що у мене є, оскільки, я вже не поверну ті моменти та почуття назад.”
   Яна ж каже : “Це дуже особистий період, але підлітків часто ніхто не розуміє”.

   Дійдемо висновку, що цей період в житті кожної людини проходить зовсім по - різному, головне, щоб людина могла вчасно зупинитись і таки стати повноцінним дорослим.
    

Немає коментарів:

Дописати коментар